- нарив
- -у, ч.Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нарив
Смотреть что такое "нарив" в других словарях:
нарив — (гнійне запалення), абсцес; гнійник, гнояк, гноянка (нарив зі значним скупченням гною) Пор. фурункул … Словник синонімів української мови
нарив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
нарив — риву, ч. Пр. Запухнений участок тіла; місцеве запалення, що переходить в нагноєння; гнійник, абсцес … Словник лемківскої говірки
вытрут — нарив на стопі ноги, коли ходити босому … Лемківський Словничок
наривний — I нар ивний а, е. Прикм. до нарив. II наривн ий а/, е/. Якого використовують у лікуванні наривів. Наривний пластир … Український тлумачний словник
абсцес — у, ч. Місцеве скупчення гною у тканинах тіла внаслідок запалення; гнояк, нарив … Український тлумачний словник
веред — I див. вереди. II у, ч. Гнійний нарив, болячка … Український тлумачний словник
відтруть — і, ж., діал. Болячка, нарив … Український тлумачний словник
гнійник — а/, ч. 1) Місце скупчення гною (у 1 знач.); нарив. 2) ент., зах. Гнойовик … Український тлумачний словник
наривати — I а/ю, а/єш, недок., нарва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Рвучи, збирати яку небудь кількість чогось. || Зриваючи, складати, робити що небудь. 2) Рвучи, подрібнювати на маленькі частинки. II а/є, недок., нарва/ти, ве/, док. Запалюючись,… … Український тлумачний словник
